РЖАННЯ, НЯ́,
Ржання, ня́, с. Ржаніе. Навчив його, мов сарану, скакати і голосним, лякати серце ржанням. К. Іов. 69.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 14.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
РЖАТИ, РЖУ, РЖЕШ, →← РЖАНЕЦЬ, НЦЮ,